Інформація для випускників

Центр кар'єри є вашим додатковим захистом і кроком до успішного працевлаштування. Ми активно співпрацюємо з ключовими зовнішніми партнерами:

•  Харківською філією обласного центру зайнятості: для відстеження тенденцій на ринку праці та проведення профорієнтаційних заходів.

•  Роботодавцями Харкова: постійна співпраця щодо укладання договорів на практику, проведення майстер-класів, розробки освітніх програм та, найголовніше, працевлаштування. 

•  Громадські організації та служби: Для всебічної підтримки, включно з психологічною та соціологічною допомогою.

Де ви можете себе реалізувати?

Хочемо підкреслити найважливіше: ви, наші майбутні випускники, дуже потрібні для післявоєнної відбудови нашого міста та всієї України! Роботодавці вже сьогодні дуже зацікавлені у вас, адже ви отримуєте всі необхідні знання та практичні навички для виконання різноманітних будівельних робіт. Ваша освіта — це прямий шлях до участі у відновленні критичної інфраструктури, будівництві нового житла та відбудові економіки країни. 

Приходьте, плануйте своє майбутнє та будуйте успішну кар'єру разом з нами!

Поради щодо нормативно-правового забезпечення, що регулюють відносини у сфері працевлаштування в Україні 

Основоположним документом, який закріплює право на працю, є Конституція України. Стаття 43 гарантує кожному громадянину право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

• Також у цій статті заборонено примусову працю, забезпечено рівні можливості для всіх у праві на працю та встановлено право на належні, безпечні й здорові умови праці.

• Конституція є фундаментом, на якому ґрунтується все трудове законодавство.

Кодекс законів про працю України (КЗпП) — це основний законодавчий акт, який детально регулює трудові відносини. Він охоплює всі етапи працевлаштування: від укладання трудового договору до його припинення.

• Трудовий договір: КЗпП визначає порядок укладання, зміни та розірвання трудового договору, його види (безстроковий, строковий, на час виконання певної роботи).

• Робочий час і час відпочинку: Кодекс встановлює нормальну тривалість робочого часу (40 годин на тиждень), а також регулює понаднормову роботу, нічний час, вихідні та святкові дні.

• Відпустки: КЗпП гарантує щорічну основну відпустку (не менше 24 календарних днів), а також додаткові, соціальні та інші види відпусток.

• Оплата праці: Кодекс визначає мінімальну заробітну плату, порядок її виплати та відповідальність за затримку.

• Гарантії та компенсації: Встановлює гарантії для певних категорій працівників (наприклад, вагітних жінок, молодих спеціалістів) та компенсації у разі відряджень.

Окрім КЗпП, існує низка спеціальних законів, що деталізують окремі аспекти трудових відносин:

• Закон України «Про зайнятість населення»: Регулює питання державної політики у сфері зайнятості, прав і обов’язків зареєстрованих безробітних, роботи Державної служби зайнятості та заходів сприяння працевлаштуванню.

• Закон України «Про оплату праці»: Конкретизує принципи організації оплати праці, види виплат, державні гарантії та відповідальність за порушення.

• Закон України «Про відпустки»: Детально регулює всі види відпусток, їхню тривалість та порядок надання.

• Закон України «Про охорону праці»: Встановлює вимоги до створення безпечних і здорових умов праці, права та обов’язки працівників і роботодавців у цій сфері.

• Закон України «Про колективні договори і угоди»: Регулює порядок укладання та виконання колективних договорів між роботодавцем і трудовим колективом.

Для деталізації та реалізації норм законів видаються підзаконні акти:

• Постанови Кабінету Міністрів України: Наприклад, ті, що регулюють порядок ведення трудових книжок, оплату праці бюджетників тощо.

• Накази та інструкції міністерств: Встановлюють правила щодо окремих професій чи галузей.

• Локальні нормативні акти: Це документи, що діють в межах конкретного підприємства: правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про преміювання, колективний договір. Вони не можуть погіршувати умови праці, встановлені законодавством.

Основоположним документом, який закріплює право на працю, є Конституція України. Стаття 43 гарантує кожному громадянину право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

• Також у цій статті заборонено примусову працю, забезпечено рівні можливості для всіх у праві на працю та встановлено право на належні, безпечні й здорові умови праці.

• Конституція є фундаментом, на якому ґрунтується все трудове законодавство.

Кодекс законів про працю України (КЗпП) — це основний законодавчий акт, який детально регулює трудові відносини. Він охоплює всі етапи працевлаштування: від укладання трудового договору до його припинення.

• Трудовий договір: КЗпП визначає порядок укладання, зміни та розірвання трудового договору, його види (безстроковий, строковий, на час виконання певної роботи).

• Робочий час і час відпочинку: Кодекс встановлює нормальну тривалість робочого часу (40 годин на тиждень), а також регулює понаднормову роботу, нічний час, вихідні та святкові дні.

• Відпустки: КЗпП гарантує щорічну основну відпустку (не менше 24 календарних днів), а також додаткові, соціальні та інші види відпусток.

• Оплата праці: Кодекс визначає мінімальну заробітну плату, порядок її виплати та відповідальність за затримку.

• Гарантії та компенсації: Встановлює гарантії для певних категорій працівників (наприклад, вагітних жінок, молодих спеціалістів) та компенсації у разі відряджень.

Окрім КЗпП, існує низка спеціальних законів, що деталізують окремі аспекти трудових відносин:

• Закон України «Про зайнятість населення»: Регулює питання державної політики у сфері зайнятості, прав і обов’язків зареєстрованих безробітних, роботи Державної служби зайнятості та заходів сприяння працевлаштуванню.

• Закон України «Про оплату праці»: Конкретизує принципи організації оплати праці, види виплат, державні гарантії та відповідальність за порушення.

• Закон України «Про відпустки»: Детально регулює всі види відпусток, їхню тривалість та порядок надання.

• Закон України «Про охорону праці»: Встановлює вимоги до створення безпечних і здорових умов праці, права та обов’язки працівників і роботодавців у цій сфері.

• Закон України «Про колективні договори і угоди»: Регулює порядок укладання та виконання колективних договорів між роботодавцем і трудовим колективом.

Для деталізації та реалізації норм законів видаються підзаконні акти:

• Постанови Кабінету Міністрів України: Наприклад, ті, що регулюють порядок ведення трудових книжок, оплату праці бюджетників тощо.

• Накази та інструкції міністерств: Встановлюють правила щодо окремих професій чи галузей.

• Локальні нормативні акти: Це документи, що діють в межах конкретного підприємства: правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про преміювання, колективний договір. Вони не можуть погіршувати умови праці, встановлені законодавством.

Ваші права:

• Рівні права: Ви маєте ті ж самі права, що й інші працівники, включаючи право на належну оплату праці, відпустку та безпечні умови.

• Стипендія та зарплата: Отримання стипендії не впливає на ваше право отримувати заробітну плату. Це різні джерела доходу.

• Пільги для неповнолітніх: Якщо вам менше 18 років, законодавство надає вам додаткові пільги: скорочений робочий день, заборона на нічні та понаднормові роботи.

Ваші обов'язки:

• Дотримання трудового договору: Ви повинні чесно виконувати свої обов'язки, визначені в договорі, та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку підприємства.

• Поєднання навчання та роботи: Хоча закон дозволяє працювати, ви повинні усвідомлювати свою відповідальність за навчання. Порушення графіка відвідування пар може призвести до проблем у коледжі.

Нормативно-правові акти в галузі працевлаштування — це ваш захист і гарантія. Знання своїх прав допоможе уникнути конфліктів та забезпечити гідні умови праці. Пам'ятайте, що ви маєте право на належну оплату, безпеку та захист від дискримінації.